Жив-був колись в Кривченських печерах див на ймення Чугайстер. Його називали ще Господарем. А був той Чугайстер дуже багатим і сильним. І весь світ його боявся. Як вночі виходив з печер, то за ним летіла хмара летючих мишей, величезна сова і яструб. А в ближньому селі жила бідна дівчина Наталка. На біду вподобав си її Чугайстер і якось вночі викрав і заніс сплячу дівчину до своєї Печери. Як розбудилася Наталка, то відразу почала втікати. А Чугайстер біг за нею, просив, обіцяв всі багатства землі. Вже як досягав її своєю страшною рукою, то збурилася земля і зірвалася скеля та відсікла ту ручищу. В ту ж мить окам'яніли і Чугайстер, і сова, і яструб. А летючі миші з того часу не мають в печері спокою.

Родина плакала за Наталею. Ходили брати і родичі до печер, бо всі дуже любили дівчину за красу і доброту.

Сиділи вони на тім місці роками, звели собі хати. Стало тут село Плакана. А чого Плакана? Во плакали всі за дівчиною. Так-то...